Записи розділу: Бойко Владислав

Яка різниця! (Підслухана розмова)

— Петро? — Грицько! Здоров, чортяко! Що поробляєш, друже, тут? — Та от — закінчив інститут, диплом одержав, ще й відзнаку! — Ну, а призначення?.. — В село. — Ой, леле! Так не повезло?! А я ж на трієчки учився, а бач — в столиці зачепився (підмазав, правда, там де слід…) А взагалі — село,… Read More »

Ще раз про підтексти

Набір неологізмів, флексій, алітерацій, порівнянь… Ти кажеш: — Суть вірша — в підтексті, у підсвідомості сприймань! Та другу істину я знаю — і взагалі, і зокрема: Як в голові думок немає, шукати нижче їх дарма!

Сюрприз

Повертаюсь я вчора з роботи, а дружина й на стіл накрива. — Повечеряй, мій любий… А мо’ ти чарку вип’єш? Дивлюсь — налива. Пригадав: завтра ж свято жіноче! Тож дружинонька — добра душа — гарний настрій створить мені хоче, от і чаркою, бач, потіша. А сама вже на кухню майнула: — Ти вечеряй, мені вже… Read More »

Складна задача

Тижнів два чи три, отак, мужньо грав я за «Спартак», на початку цього літа був центрфорвардом «Зеніта», там полаявсь не на жарт — перекинувсь в «Авангард». Ну, а звідти вже я прямо перескочив у «Динамо»! Як почнем, буває, гру — все ніяк не розберу, що тепер мені робити — у чиї ворота бити?..

Подарунок

Як в енній конторі велить етикет, підлеглі — хто прямо, хто боком — до шефа в просторий зайшли кабінет з Новим поздоровити роком. Зайшли й повели з ним розмову таку: — На честь новорічної дати за вашу роботу складну й нелегку дозвольте вам шану віддати. Хоч ви до нас іноді трохи, їй-пра’, буваєте навіть суворий,… Read More »

Погані прикмети

В синій вечір я зустрів… Диво-дівчину чи мрію — ідеал казкових снів! Слова вимовить не смію, ледве-ледве річ веду: — Завтра я до вас прийду… А вона ж — хороша, мила! — тихо вії опустила: — Завтра, — каже, — в цей же час я чекатиму на вас… День на заході згорів — я до… Read More »

Освідчення в коханні

Там, де тіні сині-сині ронить місяць у садку, говорив юнак дівчині про любов свою палку. Промовляв до неї: «Пташко, стань моєю назавжди! Жить мені без тебе тяжко, наче грунту без води». Руку клав до серця: «Раю, ось послухай, б’ється як! Я без тебе помираю, як без фосфору буряк. Зі столиці перебрався я до вашого села… Read More »

Омела на святі

Якось надвечір до одної хати зійшовся люд обжинки святкувати. Як водиться, по першій налили, почаркувались, тост проголосили, і випили, і, звісно, закусили, налляли ще… Розмови потекли про літо, про сівбу, що наступає, — про всі поточні, мовити б, діла. І лиш один Омелько Омела мовчить собі, на чарку налягає і тицяє виделкою в компот. А… Read More »

Колективіст

День встає дзвінкий робочий — в полі, в кузні, біля ферм… В праці всі. Лиш Клим Надточій і очей ще не продер. Все нездужа, бідолаха, щось уже багацько днів — тяжко стогне, оха, аха, весь опух, почервонів… Подивитися б — статура! — в два центнери не вбереш. А щодня — температура, сорок градусів, не менш.… Read More »

Вплив мистецтва

Коли вечірняя година палала сотнями заграв, він пальці клав на піаніно і низько голову схиляв. Він думав: — Хай тече широко моя мелодія нова, нехай пробуджує неспокій в душі у кожного вона! Нехай в серця, як молот, буха, нехай кипить, неначе вир!.. Сусіди затуляли вуха і вилітали із квартир.